Як Німеччина заново будує укриття | Укриття Європи. Огляд 4

П’ятий огляд циклу присвячений Німеччині – країні, яка після завершення холодної війни майже відмовилася від публічних сховищ. Сьогодні вона відновлює цивільний захист, але робить ставку не на великі центральні бункери, а на доступні укриття поруч із домом, роботою та громадськими будівлями.

Німеччина планує використовувати не лише старі бункери, а й перевірені підвали, паркінги та інші підземні простори

Ситуація з укриттями в Німеччині майже протилежна до шведської чи фінської. Ці країни десятиліттями зберігали свої мережі цивільних сховищ. Німеччина ж вирішила, що велика війна в Європі стала малоймовірною, і поступово відмовилася від значної частини захисної інфраструктури.

За даними Бундестагу, у країні формально залишилося 579 публічних захисних споруд, але жодна з них не є функціонально та оперативно готовою. На папері ці об’єкти розраховані приблизно на 478 тисяч людей.

Для країни, де наприкінці 2025 року проживало 83,5 мільйона людей, це радше залишок попередньої епохи, ніж готова мережа укриттів. Тепер Німеччині потрібно фактично заново визначити, де люди мають шукати захист під час ракетної або дронової загрози.

Чому Німеччина відмовилася від мережі сховищ

Після завершення холодної війни старі бункери почали сприймати як дорогу інфраструктуру, яка більше не матиме практичного застосування. У 2007 році федеральний уряд Німеччини та уряди федеральних земель вирішили поступово відмовитися від системи публічних сховищ. Після цього споруди перестали регулярно обслуговувати й підтримувати в готовому стані, а частину з них виключили з фонду цивільного захисту.

На той момент у країні ще налічувалося майже 2 тисячі публічних сховищ. Згодом частину споруд продали, знесли або переобладнали під житло, офіси, культурні простори та інші об’єкти. Разом із новою функцією будівлі часто втрачали герметичні двері, фільтри, вентиляційне та резервне обладнання.

Бетонні корпуси подекуди збереглися, але без справних виходів, вентиляції та систем життєзабезпечення вони не можуть приймати людей як повноцінні укриття. Показовою є ситуація у столиці: готових публічних сховищ у Берліні зараз немає.

Формальна кількість місць не відображає реального стану цивільного захисту, адже наявні публічні сховища не готові до негайного використання

Чому старі бункери не вирішують сучасну проблему

На перший погляд, найпростішим рішенням було б відремонтувати вцілілі бункери та побудувати нові. Проте сучасні ракетні й дронові загрози відрізняються від сценаріїв, для яких створювалася система часів холодної війни.

Попередження про атаку може надійти лише за кілька хвилин. За цей час людина не встигне дістатися до великого бункера на іншому кінці міста. Захисне приміщення має бути поруч – у житловому будинку, на роботі, у магазині, метро, підземному паркінгу або громадській установі.

Саме короткий час попередження визначає нову німецьку модель. Замість кількох великих центральних бункерів держава планує створити мережу децентралізованих місць швидкого укриття. Перевірені приміщення мають позначити, нанести на карту та показувати населенню через системи оповіщення, зокрема застосунок NINA.

Проте тут виникає важливий ризик. Якщо будь-який підвал просто назвати укриттям, кількість адрес на карті швидко збільшиться, але реальний захист людей не стане кращим. Підземне розташування може зменшити небезпеку від скла та уламків, однак без перевірки конструкцій, виходів і вентиляції приміщення не перетворюється на бункер.

Чим підвал відрізняється від повноцінного укриття

Німеччині потрібно не лише знайти підземні приміщення, а й зрозуміло пояснити населенню можливості кожного з них.

Найкраще доступне місце – безвіконний підвал або внутрішнє приміщення без зовнішніх вікон. Воно може зменшити ризик травмування склом та уламками. Саме такі місця рекомендує обирати Федеральне відомство Німеччини із захисту населення та допомоги при катастрофах – BBK у разі загрози вибуху.

Підготовлене місце швидкого укриття – перевірене приміщення з вільним доступом, безпечними виходами, аварійним освітленням і базовими умовами для короткочасного перебування людей.

Повноцінна захисна споруда – інженерний об’єкт із визначеним рівнем захисту, посиленими конструкціями, вентиляцією, герметизацією, аварійним виходом і системами життєзабезпечення.

Така класифікація допомагає уникнути хибного відчуття безпеки. Людина повинна знати не лише адресу найближчого приміщення, а й розуміти, від яких загроз воно може захистити.

Нова концепція укриттів у Німеччині – Schutzraumkonzept

Німеччина розробляє загальнонаціональну концепцію укриттів – Schutzraumkonzept. Вона передбачає створення мережі доступних захисних приміщень у місцях, де люди живуть, працюють, навчаються або проводять значну частину дня.

Станом на літо 2026 року базові засади концепції вже були визначені: основою майбутньої системи мав стати децентралізований підхід із великою кількістю місць швидкого укриття, тоді як повна редакція документа ще узгоджувалася з урядами федеральних земель.

Масштаб майбутніх змін показує схвалений урядом 20 травня 2026 року «Пакт цивільного захисту»: представлена міністром внутрішніх справ Александром Добріндтом ініціатива передбачає близько 10 млрд євро інвестицій до 2029 року в ширший комплекс заходів – від систем оповіщення й оснащення рятувальних служб до розвитку THW, резервного водо- та електропостачання і додавання рекомендацій щодо публічних місць укриття до застосунку NINA.

Загальний порядок створення нової мережі укриттів уже зрозумілий:

• знайти підвали, підземні паркінги, станції метро та інші доступні приміщення;
• провести їх інженерне обстеження;
• визначити реальний рівень захисту;
• усунути недоліки, які заважають безпечному використанню;
• позначити маршрути та внести перевірені адреси до систем оповіщення;
• призначити відповідальних за доступ, обслуговування й технічний стан приміщень.

Нова німецька модель переносить захист ближче до людини – туди, де вона перебуває щодня.

Найскладніше завдання – гарантувати якість кожної позначки на карті. Адреса в застосунку має означати, що приміщення справді доступне, пройшло перевірку та має безпечний вихід. Інакше цифрова карта створюватиме лише ілюзію готовності.

Поки нова мережа формується, BBK рекомендує населенню мати домашній запас до десяти днів, хоча навіть запас на три доби вже є хорошим початком. Вода, їжа, необхідні ліки, ліхтар, радіоприймач і павербанк допоможуть пережити перебої з електроенергією, магазинами та комунальними послугами. Проте такий запас доповнює систему захисту, а не замінює укриття.

Які захисні рішення потрібні Німеччині сьогодні

Нова модель формує попит на цілу інфраструктуру цивільного захисту: обстеження будівель, посилення конструкцій, захисні двері, вентиляцію, резервне живлення, навігацію та регулярне технічне обслуговування.

Якщо підземне приміщення має достатній потенціал, практичним рішенням може бути його модернізація та посилення. Там, де придатного підвалу немає або його переобладнання недоцільне, можна розглянути модульні укриття ARCA, мобільні захисні споруди, приватні укриття або спеціальні рішення для підприємств і критичної інфраструктури.

Йдеться не про один універсальний бункер. Тип споруди потрібно визначати з урахуванням актуальних загроз, кількості людей, необхідного часу автономної роботи та умов конкретного об’єкта.

У цьому німецький запит перетинається з досвідом BUNKER-OK. Українська практика показує, як укриття, входи, вентиляція, зв’язок і резервне живлення працюють не лише під час навчань, а й в умовах реальних ракетних та дронових атак. Цей досвід став основою CPS – Civil Protection Standard, стандарту цивільного захисту BUNKER-OK, який поєднує інженерну експертизу, перевірки фізичними навантаженнями, балістичні та полігонні випробування.

Для німецького ринку український досвід не замінює місцевих будівельних норм, проєктування та сертифікації. Його цінність полягає в іншому – у розумінні реальної поведінки захисних конструкцій і систем під час сучасних атак.

Таким чином, Німеччина створює нову систему цивільного захисту. Її ефективність залежатиме не стільки від кількості адрес на карті, скільки від якості обстежень, справності обладнання, доступності приміщень і регулярного контролю. Укриття стає справжнім елементом безпеки лише тоді, коли його можна відкрити й використати безпосередньо під час загрози.

Наступний огляд буде присвячений країнам Балтії – Естонії, Латвії та Литві. Розберемося, як близькість до росії впливає на їхній підхід до цивільного захисту, де ці країни шукають укриття і чому балтійський досвід важливий для всієї Європи.

---

Джерела

Deutscher Bundestag: Zielperspektive für öffentliche Schutzräume, 2026

Deutscher Bundestag: Öffentliche Schutzräume in Deutschland, 2025

Deutscher Bundestag: Entwicklung eines nationalen Schutzraumkonzepts

BBK: Schutz vor Explosionen

Bundesregierung: Pakt für den Bevölkerungsschutz beschlossen, 2026

BBK: Essen und Trinken bevorraten

Destatis: Bevölkerung Deutschlands Ende 2025

Berlin.de: Fragen und Antworten zum Katastrophenschutz

---

Корисні посилання

→ Модернізація та посилення укриттів BUNKER-OK

→ Приватні захисні укриття BUNKER-OK

→ Мобільні укриття BUNKER-OK

→ Як створювався стандарт цивільного захисту CPS

→ «Миру більше немає». Як Швеція переозброюється сховищами

→ Аналіз ринку укриттів у Європі

→ Інші статті BUNKER-OK

→ Telegram-канал BUNKER-OK

---