Естонію, Латвію та Литву часто описують одним словом – Балтія. Але у сфері цивільного захисту це не одна система, а три різні експерименти, які розпочалися майже одночасно. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну всі три країни почали шукати підвали, паркінги й підземні переходи, позначати їх на картах, змінювати будівельні правила та пояснювати людям, куди бігти після сигналу тривоги.
Причина проста: тут укриття має бути частиною щоденного маршруту – у будинку, школі, офісі або за кілька хвилин пішки. Саме тому балтійська модель починається не з нового бетонного бункера, а з інвентаризації того, що вже є.
Чому країни Балтії не можуть чекати на «ідеальну» систему
У Фінляндії та Швеції є велика спадщина сховищ холодної війни. У країнах Балтії такої готової мережі не було. Тому після 2022 року перед урядами постало практичне питання: що можна використати вже зараз, поки нові норми й капітальні споруди лише з’являються?
Відповідь виявилася дворівневою. Перший рівень – швидко визначити найближчі підземні або внутрішні приміщення, здатні зменшити ризик від уламків, скла та вибухової хвилі. Другий – поступово перетворити частину таких адрес на перевірені укриття з доступом, вентиляцією, аварійним виходом, освітленням і відповідальним за експлуатацію.
Тож порівнювати ці цифри напряму некоректно, адже кожна країна рахує й організовує систему укриттів по-своєму. Литовська priedanga – це місце короткочасного захисту на кілька годин. Латвійська система розділяє споруди на три категорії. Естонська карта показує громадські укриття для людей, яких небезпека застала неподалік. Одна адреса в кожній із цих систем означає різний рівень захисту.
Естонія: від мапи підвалів до обов’язкових укриттів у новобудовах
Естонія почала з найшвидшого рішення – пошуку великих підземних приміщень у містах. На початку 2023 року на загальнонаціональній карті було трохи більше сотні громадських укриттів. До травня 2025 року мережа зросла до 270 локацій приблизно на 230 тисяч місць. Цих місць усе одно вистачає менш ніж для п’ятої частини населення країни, але динаміка показова: держава спершу створює видиму мережу, а потім підвищує її якість.
Естонське Рятувальне управління робить важливе уточнення: громадське укриття призначене насамперед для людей, яких загроза застала поруч. Якщо людина вже перебуває вдома або на роботі, безпечніше не їхати містом до позначки на карті, а перейти до найближчого приміщення без вікон або підвалу. Такий підхід зменшує небезпечний рух під час тривоги.
Наступний етап – будівельні вимоги. Із 1 липня 2026 року Естонія зобов’язала передбачати громадські укриття у нових будівлях площею від 10 тисяч квадратних метрів. Із 2028 року вимоги мають поширитися на низку житлових і громадських будівель від 1 200 квадратних метрів, а також на великі промислові та складські об’єкти. Власники наявних будинків мають оцінити можливість облаштування захисного приміщення.
Довгострокова мета теж вимірюється не лише кількістю адрес. До 2034 року країна прагне, щоб не менш як половина населення мала доступ до укриття, а половина відповідних житлових, офісних і торговельних будівель – робоче захисне рішення.
Латвія: три категорії замість одного слова «укриття»
Латвія пішла шляхом класифікації. Після обстеження більше 3 тисяч підвалів і підземних поверхів державних та муніципальних будівель рятувальники визначили, що майже 400 відповідали мінімальним вимогам третьої категорії, а ще біля 1 300 – відповідали частково. Їхня сукупна розрахункова місткість становила понад 532 тисячі людей. До весни 2026 року влада говорила вже про більш ніж 1 600 повністю або частково придатних локацій – приблизно для чверті населення.
Сильна сторона латвійського підходу – чітке розмежування рівнів захисту. У 2025 році країна затвердила стандарт LBN 210-25, який визначає три категорії укриттів.
Обов’язкове спорудження укриттів у визначених новобудовах набуде чинності 1 січня 2027 року. Паралельно Латвія фінансує те, що можна використати раніше: на адаптацію й оснащення щонайменше 500 об’єктів до кінця 2029 року передбачено понад 26 мільйонів євро, а ще 10 мільйонів – на стандартизовані нові рішення.
Адреси потрапляють у застосунок 112 Latvija. Він не лише показує найближче укриття й будує маршрут, а й зберігає інформацію про укриття для офлайн-перегляду. Ця функція особливо важлива під час пошкодження мобільного зв’язку, коли онлайн-карта може просто не завантажитися.
Литва: найбільша мережа укриттів у Балтії – і важливе уточнення…
Литва має найвищу цифру в регіоні – 6 398 priedanga приблизно на 1,5 мільйона людей, або близько 54% населення. Такі дані Міністерство внутрішніх справ наводило у вересні 2025 року. Тоді 31 громада вже виконувала норматив, а 29 ще мали дефіцит місць. Орієнтир для міст – місця щонайменше для 60% жителів, для районних муніципалітетів – не менш як для 40%.
Проте 6 398 – це не кількість повноцінних бункерів. Офіційний портал LT72 пояснює: priedanga призначена для короткочасного, до кількох годин, захисту під час повітряної небезпеки, обстрілу, дії уламків, руйнувань і вибухової хвилі. Нею може бути підземний паркінг, гараж, тунель, підвал або інше приміщення з міцними стінами й перекриттям.
Литовська система також відрізняє priedanga від споруди колективного захисту. Друга потрібна для тимчасового розміщення евакуйованих під час надзвичайної ситуації; це може бути школа, спортивний або культурний центр. Підміняти ці поняття небезпечно: місце для розміщення людей не обов’язково захищає від вибуху, а короткочасне укриття не розраховане на тривале автономне перебування.
Після першого етапу фінансування держава оголосила ще один конкурс на 16 мільйонів євро, щоб модернізувати щонайменше 400 priedanga. Серед необхідних робіт – другі виходи, захисні щити на вікна, вентиляція, посилення конструкцій, доступність для маломобільних людей, вода, освітлення та базове оснащення.
Вимога думати про захист ще на етапі проєктування діє з 2023 року: priedanga повинна бути передбачена в нових громадських будівлях, де одночасно перебуває понад 100 людей, і в багатоквартирних будинках вище п’яти поверхів.
Які рішення потрібні країнам Балтії сьогодні
Наступний етап вимагатиме не стільки нових позначок, скільки інженерної роботи. Для придатних підземних приміщень це модернізація та посилення конструкцій, захисні двері, вентиляція, резервне живлення, зв’язок, навігація й регламент обслуговування. Для шкіл, лікарень, підприємств і критичної інфраструктури простого підвалу часто буде недостатньо.
Там, де наявну будівлю неможливо безпечно пристосувати, можуть бути доречними модульні укриття ARCA, мобільні захисні споруди, приватні укриття або спеціальне рішення для конкретного об’єкта. Вибір має визначати не назва продукту, а сценарій загрози, кількість людей, потрібна автономність і місцеві будівельні норми.
Саме тут український досвід може бути корисним країнам Балтії. Він не замінює естонських, латвійських чи литовських норм, але показує, що трапляється з входами, вентиляцією, електроживленням і зв’язком під час реальних ракетних і дронових атак. Ці уроки BUNKER-OK закладає у CPS – Civil Protection Standard, який поєднує інженерну оцінку, фізичні навантаження, балістичні та полігонні випробування.
Країни Балтії не покладаються лише на великі бункери. Вони поєднують різні рівні захисту: безпечні приміщення поруч, переобладнані підвали, громадські укриття, нові захисні споруди, цифрові карти та системи оповіщення. Однак ефективність такої системи залежить не від кількості позначок у застосунку, а від того, чи буде укриття доступним, справним і готовим прийняти людей у момент реальної загрози.
Наступний огляд буде присвячений Польщі – країні, яка також переглядає свою систему цивільного захисту, змінює законодавство й шукає баланс між масовими місцями короткочасного захисту та повноцінними укриттями.
Примітка до даних: показники наведено за останніми підтвердженими публікаціями, доступними під час підготовки матеріалу.
Джерела
Estonian Rescue Board: Public shelters
Government Office of Estonia: Crisis preparedness – Estonia’s activities in recent years
ERR: Estonia lagging behind other countries in the region on bomb shelter facilities
Estonian Chamber of Commerce and Industry: Soon shelters and shelter areas will need to be built
ERR: Estonia to introduce emergency shelter construction regulations
Latvia Ministry of Economics: A shelter construction standard has been developed
EU Funds Latvia: Latvia accelerates shelter network expansion and standardized solutions
LSM: Shelter situation in Latvia still not great
Lithuania LT72: Collective protection structures, priedanga and basements
Lithuania Ministry of the Interior: Second call for municipalities to modernize priedanga
Lithuania Ministry of Environment: Requirements for priedanga in new buildings
Корисні посилання
→ Модернізація та посилення укриттів BUNKER-OK
→ Приватні захисні укриття BUNKER-OK
→ Як створювався стандарт цивільного захисту CPS
→ «Миру більше немає». Як Швеція переозброюється сховищами
→ Аналіз ринку укриттів у Європі
BUNKEROK — це не просто виробник укриттів.
Ми формуємо нову норму безпеки там, де захист життя більше не може базуватися на компромісах. Компанія BUNKEROK існує, щоб перетворити БЕЗПЕКУ людей, бізнесу та інфраструктури на НОВИЙ СТАНДАРТ сучасного світу.
Ми відкриті до партнерств, колаборацій і спільного створення сильнішого, безпечнішого майбутнього.
WEBSITE: bunker-ok.com.ua
INSTAGRAM: @bunkerok_ukraine
YOUTUBE: @bunker-ok
FACEBOOK: bunkerok.ukraine
LINKEDIN: bunkerok
Заходьте, підписуйтесь, поширюйте. Станьте частиною нової культури безпеки в Україні. Кожне поширення — це внесок у знання, що можуть зберегти життя. Разом ми формуємо культуру відповідальності, сили та безпеки для наступних поколінь.
ПРИЄДНУЙТЕСЬ. ПОШИРЮЙТЕ. БУДУЙТЕ МАЙБУТНЄ, ДЕ ЗАХИСТ — ЦЕ СВІДОМИЙ ВИБІР КОЖНОГО.
